Маємо початкові дані: мовні файли „gwes.exe.0409.mui“ (англомовний) та „gwes.exe.0419.mui“ (російськомовний). Майже немає значення якого формату мовні файли, головне аби вони були однакові за форматом між собою (а в одній локалі то є стандартом) та у структурі не використовувались специфічні ідентифікатори (наприклад, у мовних файлах до Inno Setup або NSIS додаються ідентифікатори мов до головних ідентифікаторів рядків). Алгоритм приблизно такий:
- 1) створюємо новий проект локалізації:
прошу звернути увагу на те, що одразу створюємо проект з одним початковим файлом „ gwes.exe.0409.mui“ (англомовна локаль) та кількома кінцевими мовами: безпосередньо кінцевої (української) та тої, що буде використовуватись як альтернатива до оригіналу (російської);
2) оновимо ресурси оригінального (англомовного) файла:
3) оновимо ресурси кінцевих файлів:
4) обираємо кінцевий файл з допоміжною мовою (російською) та імпортуємо переклад з наявного файла:
- а) у головному меню обираємо „String List -> Scab Target File (Alignment)...“
б) у вікні, що з’явиться, обираємо альтернативний оригінальний файл (файл з іншою локаллю, в нашому випадку російською) та налаштування імпорту інформації з нього:
ці рядки можна вже не чіпати;
6) переходимо до нашої кінцевої мови та відкриваємо з головного меню додавання альтернативної мови (підказки): „String List -> Reference Language...“
і не забуваємо обрати пункт „Reference“ та саму мову (ну якщо вона одна, то вона обирається автоматично), у вікні, о з’явиться:
7) споглядаємо альтернативну мову поряд з оригіналом та нашим перекладом
8) якщо у Вас „альтернативний оригінал“ не з’явився, то перевірте чи увімкнено у Вас його у переліку стовпчиків таблиці проекту (контекстне меню (за правою клавішею) зі стовпчиків таблиці проекту):
П.С. Приклад з файлом проекту та тестовими файлами у долученні.