6c6c6 » 23 березня 2011, 22:12
Коли тільки попав у Донецьк одразу пригадалось Подерев’янського:
Подерев’янський написав:Толя: Папа, а на том бєpєгу наші?
Опанас (зловісно): Там кацапи...
Хоча звісно щось подібне (там звісно слід ляхів помітно) і на Львівщині було... Проте якщо у „місті лева“ я вже бував не вперше, то місто шахтарів до цього ще не відвідував. Власне моє перше враження було передбачуваним, за винятком того що я реально не знав як там брудно... Брудні люди, брудні вулиці, брудне повітря, брудний транспорт... Ще добу чорні шмарклі доводилось витирати з носа. Терикони посеред міста, труби з чорним димом там же і це при тому, що я звик до кременчуцької „дикості“ (адже у нас також купа досить потужних підприємств у межах міста). Як і очікувалось абсолютна більшість населення шпрехає російською (я й сам часто нею спілкуюсь, проте там то є реально основною мовою, включаючи і оголошення зупинок у громадському транспорті). Власне крім Донецька побував ще у Ясинуватій (де відбувався фест за участю ірландців Круахан) та у Маріуполі (до цього були ще Полтава та Дніпропетровськ, але перша не така вже й цікава, а другий топтав лише пів годинки, коли повертався додому). Ці два містечка мені видались більш охайними, хоча в Маріуполі таки дихалось не легше за Донецьк... Здивувала значна кількість (не рідко занедбаного) приватного сектору та малоповерхової забудови сталінського типу. Ну а люди як люди... такі ж як і усюди хамуваті кондуктори у транспорті (не всі правда), молодь, яка туснячить на скейтах... На фесті нефори як нефори. Поспівали розбишацькі та патріотичні пісні братського ірландського народу (нас москалі тиснуть а їх – англійська голота).
У перший же день у трамваю втюхали безкоштовну газету про „Донеццкую Русь“ і якийсь там „Руський саюз“... Переважно з її вмістом знайомились пенсіонери. Ну а мені було що ввечері під дупу на лавочці підіслати
Другого дня враження дещо доповнилось, бо познайомився з дівчиною-патріоткою-націоналісткою... частково російського походження
Вона і за УПЦ КП, і проти москалів... Дявчина не школота (аспірантуру закінчила), тому певен патріотично-націоналістичний рух на Донеччині таки живе і буде потроху розвиватись за рахунок подібних патріотів.
Коли тільки попав у Донецьк одразу пригадалось Подерев’янського:
[quote="Подерев’янський"]Толя: Папа, а на том бєpєгу наші?
Опанас (зловісно): Там кацапи...[/quote]
Хоча звісно щось подібне (там звісно слід ляхів помітно) і на Львівщині було... Проте якщо у „місті лева“ я вже бував не вперше, то місто шахтарів до цього ще не відвідував. Власне моє перше враження було передбачуваним, за винятком того що я реально не знав як там брудно... Брудні люди, брудні вулиці, брудне повітря, брудний транспорт... Ще добу чорні шмарклі доводилось витирати з носа. Терикони посеред міста, труби з чорним димом там же і це при тому, що я звик до кременчуцької „дикості“ (адже у нас також купа досить потужних підприємств у межах міста). Як і очікувалось абсолютна більшість населення шпрехає російською (я й сам часто нею спілкуюсь, проте там то є реально основною мовою, включаючи і оголошення зупинок у громадському транспорті). Власне крім Донецька побував ще у Ясинуватій (де відбувався фест за участю ірландців Круахан) та у Маріуполі (до цього були ще Полтава та Дніпропетровськ, але перша не така вже й цікава, а другий топтав лише пів годинки, коли повертався додому). Ці два містечка мені видались більш охайними, хоча в Маріуполі таки дихалось не легше за Донецьк... Здивувала значна кількість (не рідко занедбаного) приватного сектору та малоповерхової забудови сталінського типу. Ну а люди як люди... такі ж як і усюди хамуваті кондуктори у транспорті (не всі правда), молодь, яка туснячить на скейтах... На фесті нефори як нефори. Поспівали розбишацькі та патріотичні пісні братського ірландського народу (нас москалі тиснуть а їх – англійська голота).
У перший же день у трамваю втюхали безкоштовну газету про „Донеццкую Русь“ і якийсь там „Руський саюз“... Переважно з її вмістом знайомились пенсіонери. Ну а мені було що ввечері під дупу на лавочці підіслати :-)
Другого дня враження дещо доповнилось, бо познайомився з дівчиною-патріоткою-націоналісткою... частково російського походження :-) Вона і за УПЦ КП, і проти москалів... Дявчина не школота (аспірантуру закінчила), тому певен патріотично-націоналістичний рух на Донеччині таки живе і буде потроху розвиватись за рахунок подібних патріотів.