Жіноча мужність

Можна зрозуміти дівчину, яка не хоче вагітніти/народжувати, через страх відповідальності, що покладається на неї, за нове життя, нову людину, якому вона дарує життя. Але важко (якщо не неможливо) зрозуміти жінку, яка лишає напризволяще свою дитину...

...тим паче заради „пошуку роботи“, „пошуку ліпшого життя“.

Останнім часом щастить мені на важке кіно, що рухає мізки, примушує серце реагувати на сюжет і дає зайвий доказ того, що буває ще гірше і що нєфіг скиглити про свою важку долю. Ось так і „Версаль“ дав трохи інформації для роздумів, роздумів про те що дивною є „жіноча мужність“, яку можна прирівняти до „жіночої логіки“ – такої ж безглуздої і не зрозумілої чоловічому мозку. Раджу до перегляду, мо ви щось інше для себе відкриєте в цьому фільмі ніж я, бо для мене основою фільму були дії матері, а не відображення життя французьких безхатченків та ставлення випадкового „батька“ до малого. Як на мене вони лиш доповнювали та підкреслювали зроблене дівчиною.

Сподіваюсь мій допис спонукає вас до перегляду, адже фільм вартий уваги. Цінуйте життя та тих, хто вам його дає, і не лишайте тих, кому ви життя даруєте... не лише фізичне а й духовне.