Погано там де нас нема...

От можна скільки завгодно скиглити про те що житіє сутужне, про те що ніхто тебе не любить, не поважає, що жерти немає чого... Але достатньо ознайомитись з тим, що коїться навколо, й одразу стає зрозумілим що наше життя – просто таки дар божий, ну або мами з татком.

Адже у країнах третього світу (або якщо Україна – 3-го світу) повсякчас голод та хвороби, соціальна несправедливість, у сусідів теж не все гаразд зі свободою слова, політичними чи релігійними поглядами, в Ойропі дітки чинять каку (хоча наші ген не ліпші) і взагалі навколо хаос і підготовка до неминучого апокаліпсису...

Водночас розробники використовують у версіях ПЗ мою улюблену комбінацію цифр, вчора ввечері був чудовий місяць у повні на чистому від хмар небі, „глобальне потепління“ взимку дарує нам доволі теплі (майже весняні) дні та вечори, на вихідних наготував дебело пельменів зі свіжого якісного м’яса, якими із задоволенням смакували з рідними... Тому погано там де нас нема, а там де ми є – ми мусимо творити якісний та добрий світ, адже нам у ньому жити, ми повинні помічати те прекрасне що нас оточує і викорінювати зле.