лютого 2012

Треба було вже давно написати, але все ніяк не ставало сил та натхнення (та й зараз не певен що вистачить :-) ) про мої останні мандрівки: на фестиваль язичницького металу та до міста Новояворівська.

На вихідних був на першому дні народженні останньої з моїх хрещениць (з похресниками якось не склалось, тим паче враховуючи що я сам нехристь) у селі Польтаві. Майже рік її не бачив бо не склалось з вільним часом та частково, звісно, фінансами. Ну а тут хочеш-не-хочеш (але якщо відверто то мені дуже хотілось) але треба. Навіть спромігся „одужати“ (доба постільного режиму та смородиновий чай творять дива) від нещодавнього переохолодження, щоб туди поїхати.

Власне про саме дійство постригу та інших особливостей святкування розповідати не має сенсу. Напевно все було типово як для більшості таких заходів. Але запевняю, що було весело... Ще є один аспект: повернувся я не з порожніми руками. Привіз я з цього славетного міста співмешканку, яка нині живе у моїй кімнаті, ділить зі мною ліжко, їсть мої наїдки...