Серцевий напад?

Не склалось у мене із красним словом. Єдине що вмію робити – критикувати та переливати з пустого в порожнє. Мені не до вподоби графоманські писюльки про кохання, але інколи серед них трапляються такі, що рухають й мене. (Певно тому, що й сам нещодавно пережив приступ „стенокардії“. А чи пережив?) Нічого не бачу в них поганого, але, як на мене, це виключно особисте і не для загалу... Проте чомусь хочеться поділитись тим з оточуючими, аби себе не загриз смуток. Хочеться аби хтось тебе зрозумів. Ось так прочитавши чужі рядки, я вкотре переконався, що не лише мені болить і то „хвороба“ багатьох. Не таке й безглузде графоманство виходить.

Тре перед сном знов почитати „Біблію“... про чергові злодіяння юдейського бога. Тішить мене те чтиво.