Нещадне житейське море

Останнім часом дивився переважно буржуйські фільми, ну там всілякий голівуд та ойропейська кінокласика. Але схотілось переглянути щось і з вітчизняного. Звісно сучасного як кіт наплакав, або якесь другосортне зкацаповане лайно, тому почав із маловідомих (для мене) стрічок радянської епохи.

Чомусь думав що буде якесь мило без сенсу та прорадянсько-спрямоване. Помилявся, як я помилявся. Подивився „Житейське море“: жодної згадки про країну совєтів, жодного політичного підґрунтя, лише честь, мораль, совість та проблеми житія. Житейське море, яке захлинуло головних героїв, нещадне, невгамовне, неминуче навіть у тодішньому світі. Світ брехні, зради, проблем несамовито втопив у собі людей, які вимушені до того світу прилаштовуватись (а чи треба йому потурати?), вимушені провокувати нові хвилі, через які будуть захлинатись оточуючі...

Варто подивитись як мінімум заради того, щоб поглянути на себе зі сторони, оцінити свій курс у морі життя.