Блоґи

Тримає своє в собі...

Важка антисистемна музика мене завжди підбадьорувала. Оце й зараз слухаю один з перших альбомів SkinHate – Квиток до раю (2002)... Шкода, що чуваки довго нічого не творили, але ж оце начебто зібрались до купи і я сподіваюсь, що знов буде можливість зацінити їх виступ наживо. Власне залюбки б сходив на будь-який хард-кор чи панкушний сейшн. ]:->

Ну а поки „тримай своє в собі – в своїй голові“ © SkinHate, пісенька „Не буде“.

Нещадне житейське море

Останнім часом дивився переважно буржуйські фільми, ну там всілякий голівуд та ойропейська кінокласика. Але схотілось переглянути щось і з вітчизняного. Звісно сучасного як кіт наплакав, або якесь другосортне зкацаповане лайно, тому почав із маловідомих (для мене) стрічок радянської епохи.

Про попів

Певен ні для кого не секрет що моє ставлення до релігії доволі критичне. Оце нещодавно й „Біблію“ почав читати (хоча перед тим вже були спроби читати, але на весь курс мене не вистачало) аби було про що поговорити з різноманітними святенниками.

А до чого це я веду, а ось до чого:

Металевий Старий новий рік

Давно не відвідував місцевих сейшенів (певно десь рік, якщо не більше). А тут начебто і склад привабливий, та й кісточки тре розім’яти, а то останнім часом тільки в офісі й сиджу. Тому сьогодні ввечері вирішив відвідати металевий захід.

Старий новий рік у „Зебрі“

Про формат розповсюдження українізацій

Давненько вже почав цікавитись тим який формат локалізацій зручніший для звичайних користувачів. Проте якось раніше спирався на власне бачення/сприйняття тої проблеми.

Щось я почав повторюватись

Оце лазив по форуму і натрапив на новину півторарічної давнини із назвою, що 100% відповідає заголовку одного з останніх записів мого блогу. Старію... Хоча і йшлось там про дещо інше.

Хто хоче бути лялькою?

Давненько я не писав про переглянуті фільми і враження від них. Хоча останнім часом чимало часу приділяю їх перегляду. Дивлюсь і новенькі, і перевірені часом.

Mementō morī

Я не шкодую витрачених дві доби подорожі до Новояворівська (через Київ) і назад, мені байдуже те, що довелось чекати її майже весь день з самого ранку до вечора, щоб побалакати, бо ми таки стрілись, трішки поговорили, я подарував і сказав їй те, що збирався...

Про Новий рік

Новий рік – у нинішній інтерпретації це чужинське свято з дивними традиціями. Адже дивно виглядає початок року посеред зими, коли і лани не родять і природа не оживає (хоча в цьому році природа дещо вибрикує і в грудні я бачив молоденькі листочки на груші).

Про кохання

Два з половиною роки тому я й гадки не мав що зможу закохатись, я не міг збагнути, що це за почуття, на що воно спроможне, що воно робить з мозком та тілом...

Сторінки